Розвиток навчання підприємництва у закладах професійної освіти

В січні-травні 2023 року Волинський ресурсним центром було реалізовано комплексний проєкт «Зміцнення спроможності закладів ПТО покращувати адаптованість молоді до потреб ринку праці в період війни шляхом розвитку підприємницьких навичок», що стало можливим завдяки Програмі EU4Skills: Кращі навички для сучасної України за фінансової підтримки GIZ

В межах проєкту було розроблено навчальні матеріали для викладання підприємництва у закладах професійної освіти та проведено підготовку 300 представників ЗП(ПТ)о, зокрема представників керівного складу, викладачів економічних дисциплін, психологів та викладачів спеціальних дисциплін.

24-26 квітня 2023 року результати та досягнення проєкту були презентовані під час підсумкової конференції «Розвиток підприємницьких навичок учнів у закладах професійної(професійно-технічної) освіти».

Учасники коференції:

• представники Директорату професійної освіти Міністерства освіти і науки України;
• представники обласних управлінь освіти та закладів професійної (професійно-технічної освіти);
• представники регіональних навчально-методичних центрів професійно-технічної освіти;
• інші ключові зацікавлені сторони.

В процесі впровадження проєкту команда впровадження проєкту отримувала зворотній зв’язок із кінцевими учасники проєкту. Відтак, було ідентифікувано ряд перешкод та проблем впровадження результатів проєкту з питань розвитку підприємницьких навичок учнів в ЗП(ПТ)О на які вказували учасники тренінгів:

Недостатня кількість годин для викладання. Дійсно, результативне навчання за методикою потребує більше часу, ніж це передбачено навчальними програмами закладів. Вихід з ситуації може полягати у тому, що поточна версія навчання з основ підприємництва допоможе викладачам визначити учнів із підприємницькими здібностями. А повний курс на першому етапі може бути впроваджений у якості гурткової роботи на базі Центрів кар’єри.

Низька мотивація викладачів до ефективної роботи і втілення інноваційних методик. Імплементація курсу потребуватиме від викладачів не лише тренерської роботи, а і менторської підтримки учнів, коли вони почнуть робити перші кроки у підприємництві. Без внутрішньої та зовнішньої мотивації викладач навряд чи продемонструє дива самовіддачі. У цьому випадку багато що залежить від керівника закладу. В разі повної підтримки викладачі зможуть розраховувати на збагачення власного інструментарію і розвитку тренерських компетенцій паралельно з суто викладацькими. Преміювання за рахунок спецфонду за результативну роботу. Право започатковувати комерційні курси з підприємництва не лише для учнів ПТНЗ, а і для інших цільових аудиторій, які бажають стати підприємцями. У цьому випадку Центри кар’єри зможуть трансформуватися у тренінгові інкубаційні центри, які надають освітні послуги також дорослому населенню.

Неготовність керівників закладів до розвитку нових освітніх напрямів. Ті заклади, які в числі перших ефективно імплементують підприємницькі курси, отримають виразну маркетингову перевагу. Оскільки рішення про навчання в ПТНЗ приймають не лише студенти, а і їхні батьки. Перспектива отримати не просто випускника-фахівця, а випускника-підприємця може стати одним з аргументів для вибору навчального закладу. Зменшення кількості потенційних абітурієнтів примусить заклади-аутсайдери наздоганяти лідерів.

Проблемний контингент закладів ПТО. Не секрет, що часто до ПТНЗ вступають діти з неблагополучних або неповних родин, діти з низькою успішністю в школі, мешканці сільської місцевості, чиї батьки не в змозі забезпечити навчання студента у ВНЗ. З іншого боку, в частини таких учнів може виникнути інтерес до підприємництва, як альтернативного соціального ліфту. Визначити цю мотивацію – завдання психологів. Крім цього, підприємницький хист слабко корелює із надзвичайною успішністю в опануванні шкільних предметів. Двієчник-трієчник часто здатний досягати у бізнесі стійкого успіху, оскільки орієнтується не на те, як “вірно”, а на те, як ефективно вирішити проблему.

Також закладам ПТО слід приділяти більшої уваги популяризації професійно-технічного навчання в суспільстві з метою залучення здобувачів освіти з усіх соціальних груп. Долати застарілі упередження і підвищувати репутацію ПТНЗ в очах усіх дотичних до них груп впливу.

Загалом пілотний проект продемонстрував високий професійний рівень працівників ПТНЗ і їхню повну спроможність до втілення навчання підприємництву у закладах. Попри зазначені можливі проблеми у впровадженні курсу перспектива виглядає цілком оптимістично.

За результатами обробки зворотного зв’язку, було зроблено висновок про необхідність пошуку вирішення вказаних проблем в межах конференції. Відтак, проєкт програми проведення конференції включає контекст зібраної інформації.

Презентація навчального онлайн курсу Власна справа. Методики навчання учнів підприємництву. В даній частині проведено огляд курсу, його частини, та логіку побудови.

Форма проведення: публічна презентація;

• Демонстрація та обговорення результатів 16 тренінгів, проведених у рамках проекту, а також онлайн-курсу та інших ключових продуктів. Учасників ознайомлено з викликами, які подолала команда проєкту та учасники при проведенні тренінгів (напр. проведення офлайн навчань в умовах війни та інтенсивних ракетних обстрілів, відбір вмотивованих учасників та ін.

Форма проведення: публічна презентація;

Учасники тренінгів надали дуже високі оцінки тренінговому курсу:

• • 80% – визначили як «дуже корисний»
  • 15%- визначили як «корисний»
  • 5% – зазначили як «задовільний»

Форма проведення: публічна презентація;

Обговорення сильних та слабких сторін навчального курсу Власна справа. Учасники конференції ідентифікували сильні сторони навчального курсу:

1. Доступність матеріалу для потенційних здобувачів освіти.
2. Велика кількість інтерактивних занять, що дозволяє залучити та зацікавити здобувачів освіти до навчання.
3. Адаптивність та модульність навчання. Окремі блоки навчального курсу можуть бути інтегровані до навчальних планів різних дисциплін.
4. Комплексність курсу дозволяє забезпечити рівень знань, необхідний для започаткування власної справи здобувачами освіти.

Учасники конференції ідентифікували слабкі сторони навчального курсу:

1. Складність процедур внесення змін до діючих у закладах професійної освіти навчальних програм.
2. Необхідність підготовки викладацького та педагогічного персоналу.
3. Недостатня кількість вільних навчальних годин, які можуть бути спрямовані на навчання підприємництву.
4. В умовах дистанційного навчання впровадження курсу можуть бути не достатньо ефективним.
5. Адміністративні перепони, оскільки самозайнятість та підприємництво не є результатом професійної підготовки кваліфікованих робітників.

Форма проведення: обговорення в малих групах, мозковий штурм, публічна презентація;

Ідентифікація перешкод до впровадження навчань з підприємництва в програми ЗП(ПТ)О. Перелік основних перешкод наведено нижче:

1. Потреба в ефективних, апробованих методах навчання (частково вирішено в ході нашого проєкту);
2. Підготовлений та вмотивований педагогічний персонал (частково вирішено в ході нашого проєкту);
3. Відсутність гнучкості у державних стандартів що встановлюють вимоги до навчальних програм;
4. Зорієнтованість системи ЗП(ПТ)О на підготовку найманих працівників. Цим проникнута вся система, що обмежує ініціативу в т.ч. пасіонарних викладацьких кадрів.

Обговорення можливостей інтеграції методологій проєкту в діяльність ЗП(ПТ)О.

1. Використання 20% можливості вносити зміни в навчальні програми за рахунок т.зв. “регіонального компоненту”. Це дозволить адаптувати навчальні плани до місцевих потреб та особливостей;
2. Розробка курсу та методик викладання підприємництва (розроблений в рамках проєкту курс частково долає цей бар’єр). Розроблений курс, що входить у рамки проєкту, сприятиме набуттю вчителями практичних навичок та знань з проведення занять підприємництва та інтеграції матеріалів у навчальні плани;
3. Проведення шкіл, майстерень для профільних викладачів з методик викладання курсів підприємництва (початок покладено нашим проєктом, але додаткові заходи будуть сприяти підвищенню кваліфікації викладачів та покращенню якості навчання);
4. Проведення тематичних конференцій присвячених навчанню підприємництву, конкурсів бізнес-планів та інших заходів що заохочують заклади до впровадження змін у навчальні програми. Ці заходи сприятимуть обміну досвідом, виявленню кращих практик та стимулюванню інтересу закладів до розвитку підприємницьких навичок учнів.

Всі ці заходи спрямовані на покращення навчання підприємництва учнів у закладах професійної освіти, розвиток їхніх практичних навичок та готовності до успішного ведення бізнесу. Це допоможе підвищити якість професійної освіти та забезпечити випускникам необхідні знання та компетенції для працевлаштування, самозайнятості чи підприємницької діяльності.