Не просто 3D-принтери: 5 кроків Костополя про те, як громада може зупинити відтік молоді та створити майбутнє
Як малим містам в умовах постійних викликів не лише виживати, а й розвиватися? Як утримати найцінніший ресурс – талановиту молодь, яка шукає кращих можливостей у великих містах чи за кордоном? Це питання стоїть перед багатьма громадами в Україні, і Костопільська громада на Рівненщині не є винятком.
Щороку близько 150 її випускників залишають рідне місто. Це не просто статистика – це втрачений потенціал, нереалізовані ідеї та майбутнє, яке могло б належати громаді. У відповідь на цей виклик тут вирішили діяти не стандартно. Замість латання дір, ВРЦ та громада зробила ставку на стратегічну інвестицію в людей та технології.
Проєкт «Технологічне молодіжне підприємництво Костополя» – це не просто черговий грант на закупівлю обладнання. Це глибоко продумана стратегія, що об’єднує місцеву владу, освітян та громадський сектор для створення цілісної екосистеми, де молода людина зможе отримати навички, інструменти та підтримку для самореалізації вдома. Цю амбітну візію втілює ГО «Волинський ресурсний центр», організація з досвідом розробки освітніх програм та створення подібних екосистем в інших регіонах України.
П'ять ключових фактів проєкту:
Справжня інновація – не в обладнанні, а в учителях.
Хоча проєкт передбачає створення сучасного технологічного простору на 120 м², що об’єднає мейкер-зону з 3D-принтерами та лазерним гравером, студію для запису подкастів (медіалаб) та тренінгово-коворкінгову залу, його справжнє ядро – це інвестиції в людей. Автори ініціативи розуміють, що найсучасніша техніка є лише інструментом, а справжнім каталізатором змін є підготовлені та вмотивовані наставники.
Саме тому проєкт фокусується на підготовці педагогів. 24 вчителі з 12 ліцеїв пройдуть 8-денний тренінг з методик навчання дітей бізнес-моделюванню та бізнес-плануванню. Окремо 12 вчителів технічних дисциплін пройдуть інтенсивну підготовку з використання технологічного обладнання простору. Це стратегічний хід, що перетворює інвестицію в обладнання з одноразової витрати на самовідтворювану систему знань, де кожен підготовлений вчитель стає центром тяжіння для десятків учнів.
Сила партнерства: Коли громада інвестує в себе більше, ніж донори.
Цей проєкт є яскравим прикладом сильного міжсекторного партнерства, а не просто зовнішньої допомоги. Аналіз фінансової структури проєкту демонструє виняткову залученість місцевої влади: при сумі гранту 50 тис. євро, Костопільська міська рада вкладає 35.7 тис. євро з місцевого бюджету. Для цього громада взяла зобов’язання профінансувати ремонт наданого приміщення на суму майже 1,7 млн грн, що сумарно доводить загальний бюджет проєкту до $85 тис. євро.
Ролі партнерів чітко розподілені: Костопільська міська рада надає приміщення та фінансує його ремонт і подальше утримання, а Малолюбашанська сільська рада делегує своїх вчителів на навчання та впроваджує розроблені програми. Таке співвідношення, де внесок громади складає понад 40% від загального бюджету, є рідкісним для грантових проєктів і свідчить про перехід від моделі «отримувача допомоги» до моделі «стратегічного інвестора у власне майбутнє». Це найсильніший індикатор справжньої власності (ownership) проєкту з боку громади.
Екосистема, а не окремий хаб: бізнес-клуби як мережа змін
Ініціатива не обмежується створенням одного, хоч і сучасного, фізичного простору. Її мета набагато амбітніша – створити основу для побудуви цілої екосистеми для розвитку підприємництва серед молоді, що пронизуватиме освітню систему громади.
Її ключовим елементом є створення шкільних клубів підприємництва та подальший їх методичний супровід. Ці клуби діятимуть на базі ліцеїв, і щорічно охоплюватимуть щонайменше 150 учнів 9-11 класів. Вони стануть мережею, що поєднає центральний технологічний хаб зі школами, забезпечуючи постійний потік ідей, проєктів та молодих талантів.
Мета проекту: Створити в Костопільській громаді тверду та м’яку інфраструктуру для розвитку технологічного молодіжного підприємництва.
Такий мережевий підхід гарантує, що інновації не залишаться замкненими в стінах одного хабу, а системно поширяться освітнім ландшафтом громади, створюючи кумулятивний ефект.
Інклюзивність за замовчуванням, а не для звіту.
Продуманість інклюзивних заходів свідчить про глибоке розуміння соціального контексту та відповідність проєкту сучасним європейським стандартам. Ініціатива від самого початку розроблялася з урахуванням потреб різних груп населення, включаючи молодь, жінок, ветеранів та внутрішньо переміщених осіб.
Конкретні приклади цього підходу:
• Приміщення буде обладнано пандусом, широкими проходами та доступним санвузлом для забезпечення фізичної доступності.
• Учні з вразливих категорій матимуть пріоритетне право на відвідування простору.
Такий підхід повністю відповідає міжнародному принципу «leave no one behind» («не залишити нікого осторонь») і демонструє сучасне та відповідальне соціальне планування.
Що буде, коли грант закінчиться?
Критичне питання сталості, яке часто стає фатальним для грантових ініціатив, у Костополі отримало системне та довгострокове рішення. Модель життєздатності проєкту інтегрована в його структуру з самого початку.
Після завершення грантового фінансування технологічний простір стане підрозділом комунального закладу «Центр культурних послуг». Міський бюджет покриватиме комунальні витрати, обслуговування обладнання та зарплати персоналу, відповідального за адміністрування простору, роботу мейкерспейсу та медіалабораторії. Більше того, для 20 ключових вчителів-менторів (з числа 24, що пройдуть підготовку), які вестимуть шкільні бізнес-клуби, буде передбачено оплату годин у рамках місцевої програми позашкільної освіти – це орієнтовно 500 тис. грн щорічно. Таким чином, проєкт від самого початку вбудовується в адміністративну та освітню тканину громади, уникаючи долі окремих грантових ініціатив, які зникають разом із останнім траншем фінансування.
Погляд у майбутнє
Проєкт у Костополі – це не історія про 3D-принтери та обладнання (хоча і це є). Це історія про зміну мислення. Це модельний приклад того, як стратегічне бачення, сильне партнерство місцевої влади та громадськості, а також фокус на освіті можуть створити реальні, довгострокові можливості для молоді та закласти фундамент для стійкого розвитку.
Це доказ того, що малі громади можуть не лише реагувати на виклики, а й проактивно формувати своє майбутнє. І це змушує замислитись: а що, якби кожна громада в Україні почала інвестувати у свою молодь не просто як у школярів, а як у майбутніх творців та підприємців, здатних змінити власне місто та країну на краще?
Цей матеріал створено ЗРНГО «Волинський ресурсний центр» в межах проєкту «Посилене партнерство для сталого відновлення» (EPSR), який фінансує уряд Швеції через Шведське агентство з міжнародної співпраці та розвитку (Sida) та виконує
Концептуальний дизайн майбутнього технопростору
